Оподатковуваний прибуток

Прибуток є найважливішою категорією в сфері ринкових відносин. У зв’язку з цим, вона виконує ряд основних функцій.

Так, прибуток являє собою показник, найбільш повно відображає ефективність виробництва і оцінює господарську діяльність підприємства. Ця функція є оціночною.

Прибуток також має стимулюючу дію, спрямованим на збільшення ефективності фінансової та господарської діяльності організації. Ця функція стимулююча.

Крім того, прибуток виступає в якості джерела формування позабюджетних фондів та бюджетних ресурсів. Дану функцію називають фіскальної.

До бюджетів надходження прибутку здійснюється у формі податків. Разом з іншими дохідними надходженнями вона застосовується для фінансування різних потреб, державних виробничих, інвестиційних, соціальних, науково-технічних програм, а також для забезпечення виконання державних функцій.

В процесі оцінки і планування фінансової і господарської діяльності організації, а також при перерозподілі доходу, який залишився в її розпорядженні, застосовуються певні показники. До важливих інформативним показниками діяльності компанії відноситься чиста і оподатковуваний прибуток. Перше поняття має на увазі дохід, що залишається в розпорядженні організації.

А ось оподатковуваний прибуток - це основний об’єкт при справлянні податку на прибуток. Велике значення має організація управління формуванням цієї частини доходу. При цьому враховуються зміни в валових витратах звернення і виробництва, в валових доходах організації.

Враховується і оподатковуваний прибуток, формула якої містить показник скоригованого доходу, зменшеного на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Законодавство передбачає конкретні можливості з оподаткування для підприємств. Зокрема, організаціями самостійно визначається оподатковуваний прибуток, сума, що підлягає до сплати в бюджет.

Відповідно до закону існує кілька видів відрахувань по доходах. Так, виділяють податок на дивіденди, виплату виграшів, репатріацію доходів, інші податки, які утримуються в процесі виплати доходів. Така класифікація дозволяє уникнути різних проблем. Зокрема, подвійного оподаткування прибутків. Зробивши необхідні відрахування, організація отримує в розпорядження чистий дохід.

Чистий і оподатковуваний прибуток мають суттєві відмінності. Так, в використання чистого доходу не мають права втручатися ніякі органи, державні в тому числі. При цьому оподатковуваний прибуток передбачає фіксовані відрахування.

У відповідно до ринкових умов ведення господарської діяльності формуються пріоритетні напрями використання чистого (власного) доходу. Так, у зв’язку з розвитком конкуренції виникає необхідність в розширенні виробництва, його вдосконалення, а також задоволення соціальних і матеріальних потреб робочих колективів.

Що залишається на підприємстві доход розділений на дві частини. Перша частина направляється на збільшення майна компанії, бере участь в накопичувальному процесі. Слід при цьому зазначити, що зовсім необов’язково весь дохід, спрямований на накопичення, використовувати повністю. Частка, що залишилася невикористаною прибутку в цьому випадку має велике резервне значення. В подальшому цей резерв може бути спрямований на покриття можливих збитків або фінансування витрат. Цей дохід називають нерозподіленим.

Друга частина прибутку спрямовується на споживання. Сфери накопичення і розподілу власного доходу визначатиметься корпорацією самостійно.



ЩЕ ПОЧИТАТИ